відокремлювати

відокремлювати
I = відокремити
1) (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), відділяти, відділити, відривати, відірвати, у[в]ривати, урвати, у[в]вірвати; відламувати, відламати (ламаючи); відколювати, відколоти (ударяючи, колючи); відколупувати, відколупати, відлуплювати, відлупити (колупаючи); відшаровувати, відшарувати (шар від шару); відліплювати, відліпити (про наліплене)
2) (переривати зв'язок, зв'язки між ким / чим-н.), ізолювати, відділяти, відділювати, відділити, від'єднувати, від'єднати, відривати, відірвати, відколювати, відколоти, відгороджувати, відгородити
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "відокремлювати" в других словарях:

  • відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… …   Український тлумачний словник

  • відокремлювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відокремлювати — Syn: ізолювати …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… …   Український тлумачний словник

  • відрізувати — ую, уєш, недок., відрі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суходолу. 2) перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею… …   Український тлумачний словник

  • роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… …   Український тлумачний словник

  • відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати …   Словник синонімів української мови

  • виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… …   Український тлумачний словник

  • відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… …   Український тлумачний словник

  • відкушувати — ую, уєш, недок., відкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи, відокремлювати, відділяти зубами частину від цілого. 2) Відокремлювати частину чогось металевого обценьками, щипцями тощо …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»