відокремлювати — юю, юєш, недок., відокре/мити, млю, миш; мн. відокре/млять: док., перех. 1) Роз єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2) Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим небудь. || Відмежовувати собою щось від чогось; бути межею між ким ,… … Український тлумачний словник
відокремлювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відокремлювати — Syn: ізолювати … Словарь синонимов металлургических терминов
відгороджувати — ую, уєш, недок., відгороди/ти, оджу/, о/диш, док., перех. 1) Парканом, тином, стіною тощо відокремлювати когось або щось від кого , чого небудь. || Відокремлювати, відділяти собою кого , що небудь від когось, чогось. 2) перен. Позбавляти зв язку… … Український тлумачний словник
відрізувати — ую, уєш, недок., відрі/зати, і/жу, і/жеш, док. 1) перех. Ріжучи, відокремлювати частину від цілого. || перен. Розмиваючи водою, відокремлювати частину суходолу. 2) перех. Відділяти, відокремлювати межею частину земельної ділянки, наділяючи нею… … Український тлумачний словник
роз'єднувати — ую, уєш, недок., роз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відокремлювати, відділяти одне від одного те, що стикається, з єднується. || Переривати зв язок, порушувати контакт в електромережі. || Знаходячись поміж чим небудь, відокремлювати,… … Український тлумачний словник
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відкушувати — ую, уєш, недок., відкуси/ти, ушу/, у/сиш, док., перех. 1) Кусаючи, відокремлювати, відділяти зубами частину від цілого. 2) Відокремлювати частину чогось металевого обценьками, щипцями тощо … Український тлумачний словник